Кілька років тому в Полтавській області з’явився цілком фантастичний музей. Його творці повністю зламали музейні канони. З чим у нас зазвичай асоціюється музей? Тиша. Таблички з грізними написами: «Руками не чіпати!», «Експонати під охороною!» тощо. У музеї, про який йдеться, навпаки, що галасливіші гості — то краще. Експонати не лише можна чіпати руками — ними можна користуватися за прямим призначенням. Наприклад, спробувати витягнути з печі спеціальним рогачем горщик-казанок. Тут можна не тільки побачити стародавню весільну церемонію, а й самому стати учасником обряду.

Відвідувачі з музею йдуть з подарунками. Тут екскурсантам дають в дорогу пиріжки. Пиріжки, до речі гарячі, прямо з печі. Не музейної печі, а справжньої.

Особливість музею в тому, що тут можна не просто доторкнутися руками до експонатів, а перенестися в минуле. Перенестися у прямому сенсі цього слова. Зіграти весілля чи інсценувати його. У світлиці все, аж до останньої дрібниці — відтворена обстановка побуту столітньої давнини. Учасники неймовірного дійства інколи плутають реальність із нереальністю. Як і належить, на весіллі п’ють за здоров’я і щастя молодих. Напої — справжні. Закуски на столі — стародавні українські страви, приготовані за технологією прабабусь.

До речі, прямо в музеї можна й побратися. Все по-справжньому, шлюб оформить представник законної влади — голова місцевої сільради!